Храми міста / села

Свято-Миколаївський храм

Священик: протоієрей Георгій ЯСЕНЮК тел. 067 979 04 66

Свято-Параскевинський храм

Священик: протоієрей Василь МИЧКОДАН тел. 098 254 64 56

храм св.прорка Божого Іллі

Священик: ієрей Валерій ОЛІЙНИК тел. 097 576 84 12

Свято-Параскевинський храм

Священик: протоієрей Михайло ЯСЕНЮК тел. 097-251-9450

Хрестовоздвиженський храм

Священик: протоієрей Михайло ЯСЕНЮК тел. 097-251-9450

Свято-Михайлівський храм

Священик: протоієрей Василь КОЛОСОВСЬКИЙ тел. 097 962 09 36

Свято-Успенський храм

Священик: протоієрей Петро САДЖЕНИЦЯ тел. 097 319 42 51

Храм святителя Феодосія Чернігівського

Священик: ієрей Анатолій ШИНАЄВ тел. 097 669 19 13

Храм святої Марії Магдалини

Священик: протоієрей Віталій РУЧКОВСЬКИЙ тел. 097 529 16 01

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей Віктор ГЛАДУН тел. 097 983 02 46

Свято-Параскевинський храм

Священик: протоієрей Віктор ГЛАДУН тел. 097 983 02 46

Свято-Успенський храм

Священик: протоієрей Віталій ШИРОКОСТУП тел. 098 253 90 94

Храм Архістратига Божого Михаїла

Священик: ієрей Олександр БОЛТЯНСЬКИЙ тел. 067 849 77 68

Храм новопобудований і освячений у 2013році Високопреосвященішим владикою Агапітом архієпископом Могилів-Подільським і Шаргородським.

Свято-Димитрівський храм

Священик: ієрей Василь ГОНЧАРУК тел. 067 432 36 10

Свято-Покровський храм

Священик: протоієрей Георгій ХВУСТ тел. 098 647 39 28

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей Георгій ХВУСТ тел. 098 647 39 28

Свято-Михайлівський храм

Священик: протоієрей Іоанн РОМАНОВСЬКИЙ

Свято-Успенський храм

Священик: протоієрей Олександр МАРУГА тел. 097 502 19 56

Хрестовоздвиженський храм

Священик: ієрей Валерий МАТУЩАК тел. 067 251 63 14

Колгоспний будинок пребудований у молитвний будинок в 2007 році.

Свято-Михайлівський храм

Священик: ієрей Микола ЛЕБЕДЕНКО тел. 097 938 10 36

Свято-Успенський храм

Священик: протоієрей Віктор КРИВОРУЧКО тел. 097 568 64 38

Свято-Миколаївський храм

Священик: ієрей Микола ЛЕБЕДЕНКО тел. 097 938 10 36

Свято-Успенський храм

Священик: протоієрей Олександр БАРАБАШ тел. 067 274 05 32

Свято-Троїцький храм

Священик: протоієрей Іоанн РОМАНОВСЬКИЙ

Свято-Покровський храм

Священик: ієрей Валерий МАТУЩАК тел. 067 251 63 14

Іоанно-Богословський храм

Священик: ієрей Василь ГОНЧАРУК тел. 067 432 36 10

Свято-Михайлівський храм

Священик: ієрей Василь ГОНЧАРУК тел. 067 432 36 10

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей Олександр МАРУГА тел. 097 502 19 56

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: ієрей Олександр БОЛТЯНСЬКИЙ тел. 067 849 77 68

Хрестовоздвиженський храм

Священик: протоієрей Валентин МАКСИМЕЦЬ тел. 097 960 27 84

Іоанно-Богословський храм

Священик: ієрей Роман КРИЧУН тел. 097 158 91 88

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей Василь ПИЛЯВСЬКИЙ тел. 067 750 41 86

Свято-Троїцький храм

Священик: протоієрей Георгій ОГІРНЯК тел. 097 542 21 26

Свято-Покровський храм

Священик: ієрей Іоанн МОХОРУК тел. 067 761 16 08

Свято-Успенський храм

Священик: ієромонах Митрофан (САЛТАН) тел. 067 483 00 79

Свято-Миколаївський храм

Священик: ієрей Віталій МАРТИНЮК тел. 067 752 54 58

Свято-Димитрівський храм

Священик: протоієрей Микола ДАВИДЕНКО тел. 096 475 06 12

Свято-Покровський храм

Священик: протоієрей Григорій ОКУНЕВСЬКИЙ

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей Григорій ОКУНЕВСЬКИЙ

община пророка Іллі

Свято-Покровський храм

Священик: ієрей Ілля ШКІЛЬНЮК тел. 096 700 10 89

Храм Казанської ікони Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей В‘ячеслав ПАПУШИЙ тел. 096 818 79 33

Свято-Миколаївський храм

Священик: протоієрей В‘ячеслав ПАПУШИЙ тел. 096 818 79 33

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: ієрей Олександр ГОРОБЕЦЬ тел. 096 718 76 12 097 962 13 32

Свято-Михайлівський храм

Священик: ієрей Олександр ГОРОБЕЦЬ тел. 096 718 76 12 097 962 13 32

Свято-Михайлівський храм

Священик: ієрей Микола НІЗЕЛЬСЬКИЙ тел. 096 499 89 57

Храм святого Василя Великого

Священик: ієрей Сергій ХВАЛИЦЬКИЙ тел. 097 464 89 08

Іоанно-Богословський храм

Священик: протоієрей В‘ячеслав РУЗЯК тел. 067 698 73 36

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей В‘ячеслав РУЗЯК тел. 067 698 73 36

Храм Казанської ікони Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей Павло СМАГЛО тел. 067 397 32 30

храм Благовіщення

Священик: протоієрей Віктор МОНЬКО тел. 098 279 03 63

Свято-Миколаївський храм

Священик: ієрей Олександр САВЧУК тел. 097 750 69 91 097 942 21 55

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: ієрей Віктор ІЛЬНИЦЬКИЙ тел. 096 203 00 22

Свято-Димитрівський храм

Священик: ієрей Віктор ІЛЬНИЦЬКИЙ тел. 096 203 00 22

Свято-Успенський храм

Священик: ієрей Віктор ІЛЬНИЦЬКИЙ тел. 096 203 00 22

община

Священик: ієрей Ілля ШКІЛЬНЮК тел. 096 700 10 89

Свято-Михайлівський храм

Священик: Ієрей Роман РЯБИЙ тел. 097 705 06 68

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей Авксентій ШЕРЕМЕТА

Історія села та історія церкви села Юхимівка починається з XVIII століття.
У XVIII столітті велика частина Ямпільського повіту належала графу Иоахиму Потоцькому. Серед своїх підданих Потоцький не знаходив хороших мулярів і, маючи потребу в них, запросив до себе близько 50 сімей розкольників-великоросів, які оселилися на місці нинішньої Юхимівки ; він назвав поселення в честь свого імені Иоахимовка, але потім назва перероблено в Евфимовку , а на даний момент Юхимівка.
В кінці XVIII століття тут відкривається уніатський приход , який очолив о. Петро Грущинский. У 1795 році священик Грущинский, разом з парафіянами приєднався до православ'я. З тих пір Евфимовка є самостійним православним приходом. У 1865 році стара церква з причини крайньої старості була розібрана і, споруджена нова на кошти казни і за участю в роботах селян. Новий іконостас був споруджений в 1877 році. У 30-х роках при сталінській репресії церква була закрита.

У другій половині XIX століття швидко поширюється мережа православних установ, що були найчастіше при церкві. Майже при кожній парафії відкривалися різні школи. У 1870 році в Юхимівкі була відкрита церковно-парафіяльна школа. Кількість учнів з часом доходила до 80 осіб.

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей Авксентій ШЕРЕМЕТА

Історія села та історія церкви села Юхимівка починається з XVIII століття.
У XVIII столітті велика частина Ямпільського повіту належала графу Иоахиму Потоцькому. Серед своїх підданих Потоцький не знаходив хороших мулярів і, маючи потребу в них, запросив до себе близько 50 сімей розкольників-великоросів, які оселилися на місці нинішньої Юхимівки ; він назвав поселення в честь свого імені Иоахимовка, але потім назва перероблено в Евфимовку , а на даний момент Юхимівка.
В кінці XVIII століття тут відкривається уніатський приход , який очолив о. Петро Грущинский. У 1795 році священик Грущинский, разом з парафіянами приєднався до православ'я. З тих пір Евфимовка є самостійним православним приходом. У 1865 році стара церква з причини крайньої старості була розібрана і, споруджена нова на кошти казни і за участю в роботах селян. Новий іконостас був споруджений в 1877 році. У 30-х роках при сталінській репресії церква була закрита.

У другій половині XIX століття швидко поширюється мережа православних установ, що були найчастіше при церкві. Майже при кожній парафії відкривалися різні школи. У 1870 році в Юхимівкі була відкрита церковно-парафіяльна школа. Кількість учнів з часом доходила до 80 осіб.

Іоанно-Богословський храм

Священик: протоієрей Анатолій ПАРОВЕНКО тел. 067 218 51 30

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей Михаїл КУШНІР

Хрестовоздвиженський храм

Священик: протоієрей Сергій СМЕЙ тел. 096 538 23 68

Свято-Миколаївський храм

Священик: Протоієрей Михаїл ІВЧЕНКО тел. 096 360 74 74

Свято-Успенський храм

Священик: протоієрей Михаїл ТРАЧУК тел. 098 862 43 15

Свято-Михайлівський храм

Священик: протоієрей Михаїл ТРАЧУК тел. 098 862 43 15

Чудо-Михайлівський храм

Священик: протоієрей Іоанн ЛИЧАК тел. 097 251 40 43

Свято-Покровський храм

Священик: протоієрей Іоанн ЛИЧАК тел. 097 251 40 43

Іоанно-Богословський храм

Священик: протоієрей Миколай ВОЛОХАТИЙ

Свято-Михайлівський храм

Священик: протоієрей Миколай ВОЛОХАТИЙ

Свято-Покровський храм

Священик: ієрей Олександр БОРОДАВКА

Свято-Михайлівський храм

Священик: протоієрей Василій ТУРУТА

Свято-Покровський храм

Священик: протоієрей Василій ТУРУТА

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей Володимир КОВАЛЬ тел. 067 709 02 95

Свято-Покровський храм

Священик: протоієрей Володимир КОВАЛЬ тел. 067 709 02 95

Свято-Миколаївський храм

Священик: протоієрей Володимир КОВАЛЬ тел. 067 709 02 95

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей Михаїл ДОВГАНИЧ

Свято-Покровський храм

Священик: протоієрей Петро ДОВГАНИЧ

Свято-Успенський храм

Священик: протоієрей Петро ДОВГАНИЧ

Свято-Покровський храм

Священик: протоієрей Михаїл ДОВГАНИЧ

Свято-Миколаївський храм

Священик: ієрей Олександр ДЕРКАЧ

Свято-Михайлівський храм

Священик: ієрей Олександр ДЕРКАЧ

Свято-Миколаївський храм

Священик: Ієрей Костянтин МІШИН тел. 097 560 09 49

Іоанно-Богословський храм

Священик: ієрей Ігор БАБІЙ тел. 096 930 81 89

Свято-Димитрівський храм

Священик: ієрей Ігор БАБІЙ тел. 096 930 81 89

Свято-Димитрівський храм

Священик: ієрей Ігор БАБІЙ тел. 096 930 81 89

Свято-Покровський храм

Священик: ієрей Ігор БАБІЙ тел. 096 930 81 89

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: ієрей Ігор БАБІЙ тел. 096 930 81 89

Храм Архістратига Божого Михаїла

Священик: Ієрей Сергій ВЕЛИЧКО тел. 096 932 48 62

Свято-Успенський храм

Священик: протоієрей Анатолій КОЧМАРУК тел. 098 803 58 18

Іоанно-Богословський храм

Священик: протоієрей Іоанн СОБЦЕВ

Храм Казанської ікони Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей Іоанн СОБЦЕВ

Свято-Димитрівський храм

Священик: протоієрей Іоанн СОБЦЕВ

Свято-Успенський храм

Священик: протоієрей Володимир ЯРЕМЧАК

храм прп. Онуфрія Великого

Священик: протоієрей Володимир ЯРЕМЧАК

Хрестовоздвиженський храм

Священик: Ієрей Сергій ВЕЛИЧКО тел. 096 932 48 62

Свято-Димитрівський храм

Священик: Ієрей Сергій ВЕЛИЧКО тел. 096 932 48 62

Спасо-Преображенський храм

Священик: протоієрей Іоанн МОЛНАР тел. 067 720 13 25

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей Михаїл ХОМИН тел. 067 938 11 28

Свято-Володимирівський храм

Священик: протоієрей Віктор КРУПКО тел. 067 142 92 91

Чудо-Михайлівський храм

Священик: протоієрей Віктор КРУПКО тел. 067 142 92 91

Свято-Димитрівський храм

Священик: Протоієрей Василій ШОКОТ тел. 096 492 39 39

Храм свв. Косьми і Даміана

Священик: Протоієрей Михаїл ІВЧЕНКО тел. 096 360 74 74

Свято-Димитрівський храм

Священик: Протоієрей Михаїл ІВЧЕНКО тел. 096 360 74 74

Іоанно-Предтеченський храм

Священик: протоієрей Василій МОЛНАР тел. 097 746 65 41

Свято-Михайлівський храм

Священик: протоієрей Сергій ЧУМАЧЕНКО тел. 097 494 51 73
, , ,

Храм побудований в 1992 році,а освячений 1995 році митрополитом Макарієм(Свистуном)

Свято-Успенський храм

Священик: протоієрей Георгій КОМАР тел. 050 100 00 37

Храм Казанської ікони Пресвятої Богородиці

Священик: прот.Сергій ШОВКОВИЙ тел. 096 432 84 40
, , ,

Храм побудований і освячений в 1993 році.

Свято-Михайлівський храм

Священик: прот.Сергій ШОВКОВИЙ тел. 096 432 84 40
, , ,

Храм побудований іосвячений 1 червня 2004 року.

Свято-Покровський храм

Священик: протоієрей Петро ФУЦУР тел. 097 489 60 79
, , ,

Храм був побудований в 1800 році. З 1916 року по 1994 рік храм був закритий, в цей же рік відбулосі і освячення храму після ремонту.

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей Петро ФУЦУР тел. 097 489 60 79
, , ,

Храм деревяний був побудований в 1897 році, а в 1937 храм був закритий до 1941 року. З 1941 року і до сьогодні храм діючий.

Свято-Михайлівський храм

Священик: протоієрей Олександр ГАФІЯТУЛЛІН
, , ,

В 1975 році був куплений будинок і пристосований під храм.

Свято-Покровський храм

Священик: протоієрей Олександр ГАФІЯТУЛЛІН
,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Храм села це старий хімсклад який був перебудований під приміщення храму у 1999 році, і освячений 14 жовтня, тогож року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Храм Всіх святих

Священик: протоієрей Валерій ВРАНЧАН
, ,

Храмове будівництво було завершене 2008 році.   7 серпня того ж року  звершив  освячення храму  високопреосвященыший митрополит Семеон.

Свято-Димитрівський храм

Священик: протоієрей Валерій ВРАНЧАН
, , ,

Храм побудований і освячений в 1992 році 26 вересня.

Іоанно-Богословський храм

Священик: протоієрей Валерій ВРАНЧАН
, , ,

Храм побудований в1992 році, освяченя храму відбулось того ж року 9 жовтня

Свято-Миколаївський храм

Священик: протоієрей Василій КАЛИТИЧ
, , ,

Храм побудований у1818 році. У 1916 році храм був закритий і зруйнований. В 1992 році відбулося оновленя і відкритя храму.

Свято-Покровський храм

Священик: протоієрей Василій КАЛИТИЧ
, , ,

Храм побудований в 1825 році. З 1934 року був закритий до 1941 року, в цього ж року був відкритий і діє до сьгодні.

Свято-Успенський храм

Священик: протоієрей Василій КИСІЛЕВИЧ тел. 097 573 70 57
, , ,

Храм побудований в 1991році, освятили храм 11 сурпня того ж року митрополитом Агафангелом. 3 вересня 2010 року було освячення престолу після ремонту митрополитом Семеоном.

Свято-Миколаївський храм

Священик: протоієрей Георгій КУЧУРЯН, Ієрей Іоанн ДАНИЛЮК тел. 097 041 18 36

Свято-Миколаївський храм

Священик: протоієрей Георгій КУЧУРЯН, Ієрей Іоанн ДАНИЛЮК

Покровський храм

Священик: ієрей Іоанн ЖУРЖИК тел. 067 862 72 11

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: ієрей Іоанн ЖУРЖИК тел. 067 862 72 11

Свято-Параскевинський храм

Священик: Протоієрей Олексій КАЧАРАЙ тел. 096 653 85 99

Храм святого Онуфрія Великого

Священик: протоієрей Ярослав СТЕЦУН тел. 067 265 80 53

Свято-Успенський храм

Священик: протоієрей Ярослав СТЕЦУН тел. 067 265 80 53

Свято-Параскевинський храм

Священик: протоієрей Анатолій ДУДКО тел. 097 183 01 58

Свято-Михайлівський храм

Священик: протоієрей Анатолій ДУДКО тел. 097 183 01 58

Свято-Миколаївський храм

Священик: ієрей Віталій ВУСАТИЙ

Свято-Троїцький храм

Священик: протоієрей Василій ЛАЗОРЕЦЬ тел. 097 168 82 47

Чудо-Михайлівський храм

Священик: протоієрей Василій ЛАЗОРЕЦЬ тел. 097 168 82 47

Свято-Димитрівський храм

Священик: ієрей Святослав МАСЛОВСЬКИЙ тел. 096 579 47 66

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: ієрей Святослав МАСЛОВСЬКИЙ тел. 096 579 47 66

Іоанно-Богословський храм

Священик: ієрей Віталій ВУСАТИЙ

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: ієрей Олександр РИБАК тел. 097 806 87 89

Параскевинський храм

Священик: ієрей Олександр РИБАК тел. 097 806 87 89

Свято-Покровський храм

Священик: протоієрей Сергій СТАНІЙЧУК тел. 067 430 05 17

Свято-Миколаївський храм

Священик: протоієрей Сергій СТАНІЙЧУК тел. 067 430 05 17

Свято-Миколаївський храм

Священик: протоієрей Миколай СУПРУН тел. 096 351 13 63

Свято-Покровський храм

Священик: протоієрей Миколай СУПРУН тел. 096 351 13 63

Свято-Покровський храм

Священик: Протоієрей Олексій КАЧАРАЙ тел. 096 653 85 99

Параскевинський храм

Священик: Протоієрей Олексій КАЧАРАЙ тел. 096 653 85 99

Храм Апостола Андрія Первозванного

Священик: протоієрей Іосиф МАЛЕТИЧ тел. 067 307 27 70

Хрестовоздвиженський храм

Священик: ієрей Віталій ВУСАТИЙ

Хрестовоздвиженський храм

Священик: ієрей Іоанн ПОДОЛЬСЬКИЙ

Свято-Михайлівський храм

Священик: ієрей Іоанн ПОДОЛЬСЬКИЙ

Свято-Димитрівський храм

Священик: протоієрей Сергій УРСУ

Хрестовоздвиженський храм

Священик: протоієрей Сергій УРСУ

Свято-Успенський храм

Священик: протоієрей Михаїл КРЕЧКІВСЬКИЙ тел. 067 421 65 92

Вознесенський храм

Священик: Ієрей Костянтин МІШИН тел. 097 560 09 49

Вознесенський храм

Священик: Ієрей Костянтин МІШИН тел. 097 560 09 49

Свято-Введенський храм

Священик: ієрей Павел ПОДЮЧЕНКО тел. +380960868453

Іоанно-Предтеченський храм

Священик: Ієрей Костянтин МІШИН тел. 097 560 09 49
, , ,

Свято-Михайлівський храм

Священик: ієрей Олексій РУКАВИЦЯ тел. 050 635 92 55

Свято-Покровський храм

Священик: протоієрей Георгій ЛАШИН тел. 097 461 59 07

Свято-Параскевинський храм

Священик: протоієрей Георгій ЛАШИН тел. 097 461 59 07

Свято-Димитрівський храм

Священик: ієрей Костянтин ЛОБОДА тел. 097 025 17 95

Петро-Павлівський храм

Священик: ієрей Костянтин ЛОБОДА тел. 097 025 17 95

Свято-Успенський храм

Священик: ієрей Костянтин ЛОБОДА тел. 097 025 17 95

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей Миколай СТРІЛЯЄВ тел. 067 746 21 59

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей Миколай СТРІЛЯЄВ тел. 067 746 21 59

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: ієрей Костянтин ЛОБОДА тел. 097 025 17 95

Свято-Успенський храм

Священик: протоієрей Іоанн ПЕЧЕНЮК

Свято-Миколаївський храм

Священик: протоієрей Іоанн ПЕЧЕНЮК

храм св. князя Олександра Невського

Священик: протоієрей Миколай СТРІЛЯЄВ тел. 067 746 21 59

Свято-Михайлівський храм

Священик: ієрей Василій ВАСИЛИШИН

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей Володимир БАБІЙ тел. 096 461 53 65

Свято-Покровський храм

Священик: протоієрей Володимир БАБІЙ тел. 096 461 53 65

Свято-Успенський храм

Священик: протоієрей Володимир БАБІЙ тел. 096 461 53 65

Свято-Параскевинський храм

Священик: протоієрей Іоанн ПЕЧЕНЮК

Свято-Миколаївський храм

Священик: ієрей Павел ПОДЮЧЕНКО тел. +380960868453

Свято-Параскевинський храм

Священик: ієрей Павел ПОДЮЧЕНКО тел. +380960868453

Свято-Димитрівський храм

Священик: ієрей Олександр ЛУЧИН тел. 096 314 38 53

Свято-Покровський храм

Священик: ієрей Олександр ЛУЧИН тел. 096 314 38 53

Свято-Миколаївський храм

Священик: Ієрей Костянтин МІШИН тел. 097 560 09 49

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей Василій БАЛАН тел. 097 995 98 91

Свято-Успенський храм

Священик: ієромонах Михаїл (КОВЛИК) тел. 067 968 92 74

Свято-Михайлівський храм

Священик: протоієрей Віталій КРАСИЛЮК

Свято-Михайлівський храм

Священик: протоієрей Віталій КРАСИЛЮК

Свято-Димитрівський храм

Священик: протоієрей Василій Жураковський тел. 0972619748

Свято-Покровський храм

Священик: протоієрей Іоанн ГЛИВЛЯС

Церква Покрови збудована десь у 1780 р. – дерев’яна, з окремою дзвіницею. Розібрана через ветхість у 1823 р. Нова церква збудована у 1835 – 1854 рр. на новому місці – кам’яна одноверха (верх дерев’яний), разом з дзвіницею. Іконостас 2-ярусний.

Свято-Успенський храм

Священик: протоієрей Іоанн ГЛИВЛЯС
,

Церква Успіння збудована у 1768 – 1772 рр. – дерев’яна п’ятиверха (це єдина на Поділлі церква такого типу), з окремою дзвіницею. Ремонт 1849 р. Іконостас 4-ярусний зі старовинним мистецьким різьбленням. У 1901 р. церкву через крайню ветхість планували розібрати.

Нова церква збудована у 1894 – 1898 рр. – дерев’яна. Церква Успіння відома з 1752 р. Нова п’ятиверха церква і дзвіниця збудовані в 1768 р. 

Старая Успенская церковь в м. Ярышеве Могилевского уезда

Павлуцкий Г. Г.

Ярышев — местечко Подольской губ. Могилевского уезда при реке Лядаве. Первое, известное нам, упоминание об Ярышеве относится к 1599 году; он входил тогда в состав Шаргородского имения Яна Замойского, которым продан был вместе с Шаргородом князю Матвею Яблоновскому. В начале XVII столетия Ярышев был местечком весьма многолюдным. В 1702 году жители приняли участие в казацком восстании, после усмирения которого в 1703 г. ушли за Днестр в Молдавию под предводительством своего полковника Скорича. В 1723 г. Ярышев принадлежал Доминику Коссаковскому.  В 1772—1794 гг. владельцем местечка был известный прогрессист того времени Валериян Дзедушицкий; поселившись в нем в 1775 году Дзедушицкий заменил барщину крестьян оброком, отменил телесные наказания, устроил для крестьян школу и учеников, кончивших учение с отличием, освобождал от крепостной зависимости; сверх того он учредил в Ярышеве типографию, в которой, между прочим, в 1791 г. был издан новый закон о городах, постановленный сеймом; Дзедушицкому принадлежат также первые попытки развести в Подолии виноделие и шелководство и доставлять хлеб по Днестру галерами в Аккерман.

В Ярышеве есть старинная деревянная пятикупольная церковь во имя Успения Пресвятой Богородицы. Когда построена Ярышевская церковь, с точностью неизвестно. В старейшей по времени церковной описи 1829 г. указывается, что эта церковь построена в 1768 г. с дозволения униатского епископа Леона Шептицкого, освящена в 1772 г. униатским деканом Иоанном Остаповичем. Более раннего документа с указанием времени постройки церкви не имеется [В г. Баре Могилевского уезда сохранилось предание, занесенное в местную церковную летопись в 1868 г., что Ярышевская церковь устроена из деревянного здания Барской Николаевской церкви в 1795 г., купленного Ярышевскими прихожанами. Документально об этом ничего неизвестно; из документов только видно, что Николаевская церковь города Бара, существовавшая в конце XVIII в., была заложена в 1764г. и что в 1772 г. иконостас в ней был древний. К сожалению, нет описания этой церкви и в имеющихся в архиве Подольского историко-археологического общества книгах ревизий или визитах церквей XVIII в. Правда, есть в двух более ранних по времени визитах 1740 и 1747 гг. сведения о Ярышевской церкви, но эти сведения очень кратки, так что по ним нельзя судить, какая тогда была в м. Ярышеве церковь, — только и есть указания, что церковь «Успенская деревянная, крытая гонтами». Некоторые полагают, что здание это построено гораздо раньше 1768 г., а дата, показанная в описи 1829 г., относится к внешнему или внутреннему обновлению церкви.

Это старое здание представляет характерную пятикупольную церковь южно-русского типа, теперь все более и более исчезающего. Рассматриваемый храм, как и многие другие храмы Подольской губернии, построен из дуба. По плану он имеет вид равностороннего креста, причем центральный сруб восмиугольный, а концы креста имеют форму граней. Длина и ширина здания — приблизительно 23 арш.; ширина притвора, алтаря и боковых частей — 6½ арш. Четыреугольные арки служат для свободного сообщения из одной части храма в другую; алтарем служит северный сруб; солея возвышается на одну ступень. Все пять куполов храма поднимаются в виде башен, представляющих наслоение нескольких постепенно уменьшающихся кверху восьмиугольников; средняя башня значительно преобладает над остальными вышиной и шириной. Высота боковых куполов внутри здания — 19 арш., высота среднего купола — 22 арш. Внутри, в основании куполов, церковь стянута деревянными связями в виде перекладин, положенных, кажется, в 1849 году, когда она реставрировалась. Купол южный закрыт хорами, устроенными во всю длину и ширину этого бокового придела, так что все пространство закрыто на высоте 4 арш. потолком, служащим полом для хор. Эти хоры, кажется, позднейшая пристройка. Снаружи каждый из боковых куполов представляет три яруса, из коих два — собственно стены храма, разделенные вдоль здания поясом-карнизом, а верхний ярус, суживаясь, представляет как бы барабан-восьмигранник, на котором утверждается восьмигранная глава с чуть заметным луковичным закруглением, похожая скорее на восьмигранную пирамиду, чем на луковицу; далее глава увенчивается небольшим фонарем и небольшой узкой луковицей. Средняя глава против боковых глав имеет еще один ярус вверху и потому выше боковых глав и заканчивается такими же по форме фонарем и луковицей, как и боковые главы, только немного большими. Главки увенчаны железными крестами, причем на средней главе крест поворочен к востоку, хотя алтарь обращен почему-то к северу; на других главах кресты поставлены на железные сквозные, окруженные венком, вензеля из имен «I. Хр.» и «Мария»; в этом сказалось латинское влияние, проявившееся во время нахождения Ярышевской церкви в руках униатов.

Окон в средней части храма 4, именно в среднем ярусе два квадратных на Ю-В и Ю-З и в нижнем ярусе также два в виде удлиненного пятиугольника; эти два последние окна расположены с Ю-В и Ю-З. В четырех боковых частях по 6 окон, именно в верхнем ярусе по три окна, причем два квадратные, а одно — круглое, в среднем ярусе также по три окна четырехугольных, удлиненных, с 8 шибками (величина окон 13½×21 вер.); но в алтарной части окно против престола в северной стене имеет крестовидную довольно красивую форму с переплетами, расположенными диагоналями; стекла в этом окне окрашены были в разные цвета, как можно видеть по остаткам краски. В боковых приделах — восточном и западном, окна, обращенные к северу, т. е. расположенные около иконостаса, заложены иконами. Вся церковь выстроена из брусьев, хорошо обтесанных и сложенных в сруб, а затем бревна обшелеваны снаружи тонкими досками. Крыша внизу и карнизы покрыты гонтой, а главы белой жестью, теперь сильно поржавевшей. Здание стоит на каменном фундаменте.

В Ярышевской церкви заслуживает внимания иконостас. Он — четырехъярусный, устроен с заворотами, которые прислонены к прилежащим боковым стенам храма. В нем царские врата резные, золоченные, довольно искусной работы. Над царскими вратами возвышается в резном квадрате и сиянии круг, в коем начертано слово «Бог» по-гречески, по-латыни и по-еврейски. По бокам этого квадрата расположены резные, в виде низкого барельефа, изображения четырех евангелистов, — погрудные человеческия фигуры с крыльями, расположенными симметрично в разные стороны. Изображения вырезаны и расписаны красками, причем верхний евангелист изображен юношей с шестю крыльями, держащим в руке свернутый свиток (св. Иоанн Богослов). Лики других евангелистов изображены в виде мужей с большими бородами; пред ними раскрытые большие книги, на которых начерчены начальные слова евангелий от Матфея, Марка и Луки. Наместные иконы в иконостасе двойные, причем одни постоянно находятся в ико[с. 36]ностасе, а другие выдвигаются на время поста. Последние иконы изображают Распятие Спасителя и Скорбящую Божию Матерь. Также и другие иконы, расположенные внизу иконостаса, имеют задвижные другие изображения. Между прочим одна из икон (справа) закрывается изображением Яна Непомуки, — это остаток унии.

В настоящее время эта старинная церковь, вследствие крайней ветхости, предназначена к разборке. До недавнего времени возле старой церкви также была деревянная трехъярусная колокольня, построенная отдельно от церкви, возле входа на погост; но с построением новой церкви и совместно с ней колокольни, старая колокольня уже разобрана.

Свято-Димитрівський храм

Священик: протоієрей Іоанн БАЦУЛА тел. 067 958 25 00
,

Храм засновано у 18 столітті – дерев’яна, згоріла від блискавки у 1795 р. Нова церква св.Дмитра збудована у 1806 р. – кам’яна одноверха, з окремою дзвіницею. Новий іконостас 1853 р. – 2-ярусний. Було кілька ікон художника Василя Тропініна – місцевого уродженця. Спочатку церква була прикрашена фігурами 12 апостолів на зріст людини по краю даху. Вони зняті у 1870 р. за наказом єписокпа. У 1901 р. зберігалось 6 фігур.

"Їхав до Кикавки спеціально, щоб забрати деякі з картин пензля Тропініна, що знаходяться в церкві кикавецькій. Вони всі описані й опубліковані Рогозинським в «Искусстве» Кульженка. Цей самий Рогозинський – син покійного священика Кикавецького, щоб не здохнути з голоду – зараз священиком в цій самій Кикавці у власному будинку (належить трьом братам).

Кукавська церква, збудована під доглядом Тропініна, камінна, була в ампірному стилі, але зараз перероблена, кольонки зняті, й вона дала декілька простовісних щілин дуже небезпечних, які в вівтарній частині виникли завдяки існуванні склепу. Церкву конче треба стягнути залізними тягами, й на це треба не більше 50-100 крб. В церкві сиро, тропінівські ікони деякі ззаду від стіни покрились цвіллю. Я взяв три.

Біля церкви інтересні нагробки – хрести камінні. Між іншим один з них з написом «Надежда Аркадиевна Маркова скончалась августа 26 д.» цілком такий як на звичайних могилах в цій окрузі. У Ник/олая/ Ник/олаевича/ Ляшкевича – зятя Маркових (живе в Могилеві був/ша/ Дворянська вул. № 5/?/ – вул. Урицького проти ГПУ) були фамільні портрети Маркових роботи Тропініна, був краєвид Кикавки з виображенням церкви до перебудови з чотирома ампірними портиками. Усі ці картини, здається, вже продано кудись до Москви. Інтересна дзвіниця Кикавецької церкви – широкий купол на шісти цегляних стовпах".

"Екскурсія на Поділля й Волинь 24 липня – 10 вересня 1926 року."

Щоденник Данила Щербаківського.

 "Пам’ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть", Луцьк, 1999 р., с. 19].

А ось що пишеться в "Памятниках градостроительства и архитектуры" :

Дмитриевская церковь, 1806 г. Сооружена по проекту выдающегося русского художника-крепостного В.А. Тропинина (1770—1857 гг.). Во второй половине XIX в. здание значительно перестроено. Первоначально западный и восточный фасады имели большие колонные портики с треугольными фронтонами, а два малых портика украшали полукружия северного и южного фасадов (портики разобраны в 1882 г.) Интерьер изменялся четыре раза: дважды при жизни В.А. Тропинина, затем в 1870 г. и в 1942 г. Кирпичная, однонефная, трехчастная, однокупольная, с прямоугольной восточной частью и круглым нефом. Восточный и западный объемы перекрыты крестовыми сводами, неф — куполом, установленным на срезанный крестовый свод с помощью парусов. В 1870 г. интерьер был расписан.

Некоторые полотна кисти В.А. Тропинина переданы в 1926 г. Киевскому музею им. Т.Г. Шевченко, остальные — Винницкому областному краеведческому музею в 1936 г., рисунки и эскизы В.А. Тропинина хранятся в Третьяковской галерее и историческом музее в Москве. В памятнике размещен краеведческий музей. 

храм св. Димитрія Угліцького

Священик: протоієрей Іоанн БАЦУЛА тел. 067 958 25 00

Свято-Миколаївський

Священик: протоієрей Іоанн БАЦУЛА тел. 067 958 25 00

Храм після 1775 року спалив поміщик Комар, на її місці збудував палац, а цвинтар відвів під сад.

Нову дерев’яну церкву він збудував на новому місці – вона згоріла десь 1800 р.

Нова церква св.Миколи збудована у 1807 р. на її місці – кам’яна з дерев’яним верхом. У 1886 р. окремо від церкви збудована кам’яна дзвіниця з гонтовим дахом. Новий іконостас 1875 р. – 2-ярусний 

Свято-Покровський храм

Священик: протоієрей Іоанн БАЦУЛА тел. 067 958 25 00

Миколаївський храм

Священик: протоієрей Андрій ПУХНЮК тел. 067 305 12 75

Церква св.Миколи збудована у 1766 р. на околиці села на горі над Дністром – дерев’яна.

Була дерев’яна дзвіниця – розібрана через ветхість.

Нова кам’яна дзвіниця збудована у 1855 р. Іконостас 3-ярусний

Іоанно-Богословський храм

Священик: протоієрей Андрій ПУХНЮК тел. 067 305 12 75

Свято-Михайлівський храм

Священик: протоієрей Андрій ПУХНЮК тел. 067 305 12 75

Дерев’яна церква збудована у 1739 р.

Нова церква св.Михаїла збудована у 1830 – 1850 рр. на місці старої – кам’яна одноверха.

Дерев’яна дзвіниця збудована у 1894 р. окремо від церкви, дах гонтовий

Іоанно-Богословський храм

Священик: ієрей Іоанн МАКОВІЙ тел. 067 493 74 30

храм Різдва Богородиці

Священик: ієрей Олександр ХАРЧЕНКО тел. +380680105943
,

Храм засновано у 1744 році  – дерев’яна, у вигляді каплиці. Перебудована у 1861 р.

У 1901 р. була дуже ветхою.

Свято-Покровський храм

Священик: ієрей Іоанн МАКОВІЙ тел. 067 493 74 30

Церква Покрови збудована у 1765 р. – дерев’яна одноверха, дах гонтовий. Розібрана через ветхість. Нова церква збудована у 1868 р. – кам’яна п'тиверха, дах залізний, з кам’яною дзвіницею

Хрестовоздвиженський храм

Храм засновано у 1760 році, прощо свідчить напис на одвірку. Дерев’яна триверха, з окремою дзвіницею (одночасною з церквою). Старовинний іконостас 4-ярусний. 

"В селі Ізраїлівці (колишня назва Грабарівки) при станції Ізраїлівка видно трьохбанну деревляну церкву, покриту бляхою, типа загальноукраїнського, невелику". 

"Екскурсія на Поділля й Волинь 24 липня – 10 вересня 1926 року.

Щоденник Данила Щербаківського".

– "Пам’ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть",

Луцьк, 1999 р.

Свято-Димитрівський храм

Священик: ієрей Феодор ОНИСИМЧУК

Храм засновано у 1690-х роках у східній частині села – дерев’яна. Нова церква св.Дмитра збудована у 1756 р. на її місці – дерев’яна триверха, на кам’яному фундаменті, з міцного дуба.

У 1862 р. перебудована на одноверху, нижні частини стін зміцнені залізними стрижнями, збудована нова дзвіниця.

Хрестовоздвиженський храм

Священик: протоієрей Володимир ТИЖУК

Дерев'яний трибанного храм з чотириярусна іконостасом був побудований в 1758 р.

У 1851 р. були зняті бічні верхи і розібрана дерев'яна дзвіниця, що стоїть окремо від церкви.
 
У 1868 р. церква скріплена залізними стяжками, виготовлена залізний дах.

Свято-Михайлівський храм

Священик: протоієрей Володимир ТИЖУК

тел. 097 187 50 94Церква св.Михаїла збудована у 1754 р. – дерев’яна триверха, дах гонтовий, ліхтарики покриті залізом. Церква дуже тісна. Окремо стояла геть ветха дзвіниця. Старий іконостас 4-ярусний. Церква була продана на паливо у 1923 р. 

Храм зачаття Іоанна Предтечі

Священик: ієрей Миколай ФАЗАН

Храм прп. Симеона Стовпника

Священик: ієрей Миколай ФАЗАН

Церква збудована у 1724 року – дерев’яна триверха; розібрана у 1851 р. У церкві була книга Октоїх з написом, що вона вкладена у 1739 р. до церкви Обрізання Господня.

Нова церква св.Симеона Стовпника збудована у 1855 р. – дерев’яна одноверха хрещата. У 1880 р. окремо від церкви збудована кам’яна дзвіниця. Іконостас 1855 р. – 3-ярусний.

Шанована ікона Божої Матері, на підвісці є дата 1700 р. Був ручний дерев’яний хрест з мистецьким різьбленням – вирізаний у 1779 р. попом Григорієм Полтичевським.

Свято-Успенський храм

Священик: ієрей Феодор ОНИСИМЧУК

Церква Успіння Пресвятої Богородиці відома з володінь Йосифа Дембика 1787 р. Вона розібрана у 1890 р. Нова церква – кам’яна, при ній стара дерев’яна дзвіниця 

Свято-Успенський храм

Священик: ієрей Феодор ОНИСИМЧУК

Церква збудована у 1699 р. – дерев’яна на кам’яному фундаменті. Кам’яна дзвіниця збудована окремо від церкви у 1810 р. Церква розібрана через крайню ветхість у 1865 р. Нова церква збудована у 1865 – 1874 рр. на старому місці – кам’яна одноверха. Іконостас 2-ярусний. Шанована дуже старовинна ікона Божої Матері.

Іоанно-Богословський храм

Священик: ієрей Сергій ХАВАЛІЦ

Церква збудована у 1745 рці – дерев’яна одноверха. Розібрана у 1878 р. Нова церква св.Іоана Богослова збудована у 1865 – 1875 рр. недалеко від старої – кам’яна п’ятиверха хрещата, з дерев’яними склепіннями, з окремою дзвіницею. Двоярусний іконостас з 1879 року 

"Їхали в Вили через с.Садову й Садки. В обох селах нові церкви, але інтересні дзвінички. Обидві я зфотографував. В с. Садові в 100 саженях від церкви на старому цвинтарі 5 камінних хрестів двох типів біля 70-80 сантиметрів заввишки".

"Екскурсія на Поділля й Волинь 24 липня – 10 вересня 1926 року.

Щоденник Данила Щербаківського".

З книги "Пам’ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть",

Луцьк, 1999 р.

Вознесенський храм

Священик: ієрей Сергій ХАВАЛІЦ

Чудо-Михайлівський храм

Священик: ієрей Павел ПОДЮЧЕНКО тел. +380960868453

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: ієрей Іоанн ЯРЕМ

тел. 097 743 44 12

Свято-Михайлівський храм

Священик: ієрей Іоанн ЯРЕМ

тел. 097 743 44 12

Вознесенський храм

Священик: ієрей Василій ПИВОВАР

Свято-Михайлівський храм

Священик: ієрей Василій ПИВОВАР

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей Анатолій КИРИЧУК

тел. 097 908 08 79

Храм Різдва Пресвятої Богородиці

Священик: протоієрей Іоанн МАЛЕТИЧ

В 1719 році козаками у с. Озаринці було збудовано  Свято-Успенську дерев'яну церкву. Вона була трьохярусна, з трьома куполами. В 1864 році (все, що було зв'язано з козаками знищувалося) дерев'яну церкву було розібрано, а матеріал відправлено в с. Вендичани, де з нього було змонтовано церкву на цвинтарі. Місце престолу дерев'яної церкви відмічено кам'яним хрестом, який стоїть і в наш час. В 1865 році на кошти графа Чацького, було закладено п'ятикупольний храм разом з дзвіницею в честь Різдва Пресвятої Богородиці і в 1868 році — освячений (вартість будівництва 20000р золотом).

В другій половині XVIII століття, згідно з даними Сецинського, до приходу храму Різдва Пресвятої Богородиці було приписано 746 чоловіків і 779 жінок — всього 1525. Євреїв 372 чоловіків і 381 жінок(753). До Успенского приходу — 674 чоловіків і 694 жінок(1568), до костелу Відвідання Єлисавети Пресвятою Дівою Марією — 1133 душі. Загальна кількість жителів становила 4979 чоловік.

Поскільки віруючих було багато, то на великі свята більшість прихожан стояла на подвір'ї церкви, з цього приводу виникали бійки. Особливо багатолюдною і кривавою була бійка на Великдень 1882 році. Тому православні віруючі Шляхетчини, Волоського кутка та інші вирішили побудувати поруч з діючою церквою нову. Храм будувався по типу драньоруських церков у формі хреста і взв'язку з нехваткою коштів дуже довго. Лише у 1910 році, на Першу Пречисту, було відкрито Свято-Успенську церкву. Але в 30-і роки 20 ст., як і всі інші храми, її було закрито. Потім був склад, клуб, спортзал, музей. На сьогодні вона в занедбаному вигляді. На подвір'ї сучасної школи, була ще одна трьохярусна церква (козацька), яка була збудована у 1918–1920 рр. Але парафіяни її продали, щоб оздобити Свято-Успенську церкву.

Свято-Покровський храм

Священик: протоієрей Василій СЛИВКА

Свято-Покровський храм

Священик: ієрей Феодор ОНИСИМЧУК

Храм святого князя Олександра Невського

Священик: протоієрей Петро ПАЦКАН тел. 097 755 15 51

Храм святого князя Олександра Невського

пр.Незалежності, 110

тел. 097 755 15 51

 

Храм був побудований в 1910 році за наказом Санкт-Петербурзького військового відомства, як полкова церква для військовослужбовців 48-го Одеського полку. Створене в архітектурних традиціях початку ХХ століття будівля справляла враження суворої сили і монументальності.

У 1938 році церкву закрили. На початку Великої Вітчизняної війни фашисти в кожен кут будівлі кинули зв'язки гранат. Дах від вибухів частково зруйнувалася, а стіни витримали. Згодом окупанти влаштували в церкві стайню.

У 1952 році Олександро-Невський храм перебудували під клуб для військовослужбовців. Щоб забезпечити комфорт для танців і лекцій, купол церкви знизили, а дзвіницю прибрали. Найбільшою втратою храму стало руйнування величного мармурового іконостаса, який був його справді унікальним прикрасою. Також зник артилерійський лафет царської армії, що стояв у поглибленні статі перед амвоном. На ньому до революції здійснювали відспівування полеглих офіцерів. Прекрасні настінні розписи (близько 500 кв. М) зафарбували товстим шаром фарби і вапна.

В кінці 80-х в стінах святині влаштували склад військової квартирно-експлуатаційної служби.

Будівля продовжувала руйнуватися. У 1993 році до командира прикордонного загону звернулися місцеві бізнесмени з пропозицією переобладнати храм в казино. Вони отримали категоричну відмову: полковник Колесніков пояснив, що будівля буде передана тільки для відбудови храму. Звернення сектантів з пропозицією влаштувати в будівлі православної церкви молитовний будинок теж було непохитно відхилено.

У 1994 році будівля храму святого благовірного князя Олександра Невського передано віруючим. А з 1996 року, коли настоятелем церкви став протоієрей Петро Пацкан, почалося її відродження.

Був влаштований новий різьблений позолочений іконостас із писаними іконами, відреставровано понад 150 кв. метрів прекрасної настінного розпису. Потім було відновлено опалення, обгороджений двір храму.

У 2000 році настоятель з парафіянами вирішили відновити куполу на храмі. Знадобилося сім років, щоб перекрити дах, побудувати за старими фотографіями дзвіницю і звести куполи. Тільки на дах пішло 5,5 тонни жерсті (близько 900 аркушів), яку подарував громаді Володимир Бойко - голова ВАТ «Завод Ілліча» з Маріуполя. Були відновлені зовнішні стіни храму - їх відмили від товстого почорнілого шару вапна, і вони постали в первозданному вигляді.

Головною святинею і прикрасою храму є ікона Божої Матері «Скоропослушниця». Її подарував мер Могилева-Подільського Петро Петрович Бровко в 1999 році напередодні свята цієї ікони. У храмі відразу відслужили акафіст іконі Божої Матері «Скоропослушниця», і через деякий час на ній з'явилися крапельки миро.

- З появою цієї ікони відкрилися можливості для відбудови храму, - розказав настоятель Петро Пацкан. - Кожного разу після сердечної молитви перед образом - напередодні або під час великих реставраційних робіт - ікона починала мироточити. Замироточила «Скоропослушниця» і тоді, коли в храм привезли ікону Божої Матері «Призри на смирення».

Вже 10 років, з листопада 2000 року, в храмі читається акафіст іконі Божої Матері "Скоропослушниця": кожен четвер - як на Святій Горі Афон.

Вівтарний образ Почаївської Божої Матері подаровано храму в 2003 році родиною його настоятеля. Ікона, покрита сухозлітним золотом, стала однією з головних святинь храму.

Реліквіями храму є ікони святого Олександра Невського і великомучениці Варвари, що знаходилися тут ще до закриття церкви в 1938 році. Довгий час вони зберігалися в храмі вмч. Георгія Побідоносця, але при відновленні церкви повернулися в рідні стіни. На іконах зображені фрагменти церковного розпису.

Ікони Христа Спасителя, Матері Божої та святителя Миколая повернула храму в 2010 році мешканка Молдови. Її мама понад півстоліття зберігала святині в своєму будинку. Перед смертю вона розповіла доньці, що образа з Могилева-Подільського вивезли фашисти, коли втікали від Радянської Армії. За Дністром німці позбулися святинь як від зайвого багажу...

Храм святого благовірного князя Олександра Невського є історичною пам'яткою архітектури місцевого значення.

 

Собор святителя Миколая

Священик: протоієрей Степан ВАСИЛИНЕЦЬ тел. 098 271 85 43

 

Собор святителя Миколая

вул. Соборна, 4

тел. 098 271 85 43

Собор святителя Миколая Чудотворця в Могилеві-Подільському, зведений у 1754 р. на кошти болгарської, сербської та молдавської громад міста. Поруч з основною будівлею храму стоїть двоповерхова чотирикутна дзвіниця. Внутрішнє оздоблення церкви складають майстерно виконані розписи стін і склепіння, і величний іконостас.

У 1885 р. прибудовано притвор і 2 приділи. Новий іконостас 1874 р. Напис над головним входом: «Во славу святія единосущънія животворящія Трци Оца и Сна и стго Дха созъданъ храмъ С. Х. Николая за старанямъ во первыхъ Р. Б. Лукаша Грека бурмистра Димитрія осацкаго Гродена Стояна Іона Дмитрія Тодора Василія Григораша Танасия Симеона и бтва [братства] р. Б. АФНА» [1754 р.]. Окремо збудована кам’яна 2-х ярусна дзвіниця, перероблена у 1865 р. з міської каланчі.

З приходом радянської влади як і багато інших храмів він був закритий для релігійної громади, а в його стінах відкрили краєзнавчий музей. Нині права на володіння собором повернули Української Церкви. У стінах храму зберігається чудотворний образ Святого Миколая, а також срібна дарохранительница, пожертвувана імператором Олександром III в пам'ять про покійного царевича Миколу Олександровича.

 

Храм прп. Параскеви Сербської

Священик: протоієрей Віталій ЛОЦЬКО

Храм прп. Параскеви Сербської 

вул. Параскевська, 18

тел. 097 263 31 73

Храм, пам'ятник подільського дерев'яного зодчества, був побудований в 1775 році. Він виконаний з дуба та ясена в стилі українського бароко. Місцеві жителі називають храм Немійскім, оскільки він знаходиться в районі, який раніше був селом Немія.

За легендою, колись у сім'ї місцевого поміщика Маєвського жила німа дівчинка. Не витримавши постійних насмішок з боку дітей односельчан, вона втопилася в річці. В пам'ять про неї батько і побудував церкву.

Церква відвідував поет О. С. Пушкін, коли перебував на засланні (1820-24 рр..) В Молдавії. Письменник Михайло Старицький вінчався в Свято-Параскевінском храмі. Не раз бувала тут мати Лесі Українки Олена Пчілка (1920-24 рр..). Відвідували богослужіння також невістка Олени Пчілки українська письменниця Олександра Судовщікова (Грицько Григоренко) і зять, музикознавець і фольклорист, чоловік Лесі Українки Климент Квітка. Також в храмі бували поет Т. Г. Шевченко, художник В. А. Тропінін, композитор Ф. Ліст.

У 1937-38 роках, коли закривали багато храмів, люди не дали зруйнувати Свято-Параскевінскую церква, а ікони та церковні цінності сховали.

Кафедральний собор вмч. Георгія Побідоносця

Священик: протоієрей Олександр ВЕСЕЛОВСЬКИЙ, ієрей Володимир БАРНЯЧЕНКО

Кафедральний собор вмч. Георгія Побідоносця

Надвратний храм Казанської ікони Божої Матері

вул. Грецька, 12

тел. 067 905 25 73

З XVI століття одним з центрів поселення греків став заснований молдавським володарем Єремією Могилою м. Могилів. Місто часто піддавався опустошениям і лише в 1754 році православними греками, сербами і болгарами була побудована Микільська церква. Храм мав вигляд хреста, він був одним з найдавніших на Поділлі кам'яних храмів, побудованих під впливом візантійсько-афонской архітектури. Вінчали храм п'ять куполів.

Недовго в цьому храмі тривало православне богослужіння: в 1754 році греко-католики захопили його, вигнавши священиків і парафіян. Православні греки терпіли незручності, не маючи свого храму і були змушені складати владою до прийняття унії. Для виконання треб, не бажаючи спілкуватися з уніатами, вони зверталися до православного священика міста Атаки в Бессарабії.

У 1761 році могилівські греки звернулися в Афонську Лавру св. Афанасія з проханням надіслати їм духовного пастиря з братії Лаври. Протягом 40 років з Афону приїжджали ігумени і ченці для окормлення віруючих, як православних греків, так і всіх, які не бажали прийняти унію.

Першим ігуменом, прибулим з Афона в Могильов, був Ігнатій. Дозвіл на будівництво церкви грецький прихід отримав ще в 50-х роках XVIII століття, але місцеві уніати всіляко перешкоджали початку її будівництва. Ігнатій звернувся до російського фельдмаршала графу Рум'янцеву, з проханням про те, щоб він виклопотав у польського короля Станіслава-Августа дозвіл на відкрите відправлення православних богослужінь. Тяжба про будівництво храму тривала 10 років і лише в 1772 році молдавський архієпископ Іоаким звершив освячення храму на честь вмч. Георгія Побідоносця. Дерев'яний храм був споруджений у формі будинку. При ньому жили афонські ігумени і архімандрити, тому він отримав назву монастиря.

У 1793г. в Могилів прибув архімандрит Давид. Так як до того часу церква була вже дуже старим він здійснив поїздку в Петербург і звернувся з проханням до Священного Синоду «про відновлення Георгіївської церкви». Не закінчивши цього починання, архімандрит Давид спочив у Кам'янецькому Свято-Троїцькому монастирі.

Після архімандрита Давида в 1800 році з Афону прибув архімандрит Пахомій, який відновив прохання свого попередника.

У 1808 році в Могильові на місці старої церкви був закладений нині існуючий 5-купольний кам'яний храм на честь вмч. Георгія. Будівництво храму тривало 12 років, так як він мав дуже складну архітектурну конструкцію. Величезні прольоти склепінь були складені з бутового каменю і в процесі будівництва кілька разів руйнувалися.

Для прикраси храму грецькими іконописцями міста Ніжина був влаштований 5-ярусний іконостас. У храмі зберігалися багато православних святині, зібрані благочестивим ретельністю колишніх тут настоятелів: напрестольний кипарисовий хрест з частинкою Животворящого Древа Господнього, частина руки вмч. Феодора Стратилата, пожертвувана грекам Могильова в 1742 році і частки мощей вмч. Пантелеймона і мч. Міни. Парафіяни особливо шанували мч. Ісидора (день пам'яті 27 травня) - в храмі, в позолоченому окладі, зберігалася його чесна глава.

Стародавні святині, прикрашені різьбленням по перламутру ікони, панікадила роботи східних майстрів, шиті золотом і сріблом грецькі священицькі облачення - все це створювало атмосферу храмів святого Афону.

У 1869 році на місці захирілий дерев'яної, була побудована нова 3-х-ярусна мурована дзвіниця. У ній в 1870 році була влаштована тепла церква на честь Казанської ікони Божої Матері.

У 1888 році турботами і на кошти купця Леонтія Рощанова була відкрита церковно-приходська школа. У цей час настоятелем храму був священик Кирило Шіротскій.

На початку ХХ століття в храмі служив священик Руданський А. А. Він був членом Подільського Церковного історико-археологічного товариства, вів листування з Львом Толстим, намагаючись повернути письменника в лоно Православної Церкви.

Служба в храмі тривала до початку 30-х років 20 століття. Згодом храм був закритий, грецький іконостас знищений, святині зникли.

Храм відкривався на короткий час в період фашистської окупації. Постійне богослужіння розпочалося з відкриття храму в кінці 50-х років.

У 40-50-х роках в храмі настоятельствовал старець о.Тімофей. Терплячи нестатки, і не маючи свого житла, він жив у дзвіниці храму. Батько Тимофій служив у Свято-Георгіївському до кінця своїх днів; спочив і був похований біля храму.

У 1961-1980 рр. настоятелем храму був протоієрей Сергій Мартинюк. Прийшовши в 30-х роках в Почаївський монастир в ці важкі для нашої Церкви роки випробувань, він пройшов шлях від послушника до священика. Почавши своє духовне утворення в Почаєві, о. Сергий продовжив його в Росії. У період хрущовських гонінь цьому священику довелося відроджувати розорений Свято-Георгіївський храм, вести реставраційні роботи, розписи храму. Знищений більшовиками грецький іконостас відновити не вдалося. Новий іконостас був зібраний з ікон, врятованих віруючими зі зруйнованих храмів Поділля. З 1983 по 1999 р. в храмі служив протоієрей Мефодій Веселов, а з 2000 року тут служить його син протоієрей Олександр.

Пам'ять про грецькому монастирі й понині зберігається православними парафіянами м. Могилева і вони називають Георгіївський храм грецьким. У народі живе віра, що зниклі в 30-х роках святині храму досі приховані в ньому «під спудом» і в свій час, милістю Божою, будуть явлені для зміцнення віруючих і нагадування про духовний зв'язок подільської землі зі Святим Афоном.

Кафедральний собор вмч. Георгія Побідоносця

Священик: протоієрей Олександр ВЕСЕЛОВСЬКИЙ, ієрей Володимир БАРНЯЧЕНКО

Кафедральний собор вмч. Георгія Побідоносця

Надвратний храм Казанської ікони Божої Матері

вул. Грецька, 12

тел. 067 905 25 73

З XVI століття одним з центрів поселення греків став заснований молдавським володарем Єремією Могилою м. Могилів. Місто часто піддавався опустошениям і лише в 1754 році православними греками, сербами і болгарами була побудована Микільська церква. Храм мав вигляд хреста, він був одним з найдавніших на Поділлі кам'яних храмів, побудованих під впливом візантійсько-афонской архітектури. Вінчали храм п'ять куполів.

Недовго в цьому храмі тривало православне богослужіння: в 1754 році греко-католики захопили його, вигнавши священиків і парафіян. Православні греки терпіли незручності, не маючи свого храму і були змушені складати владою до прийняття унії. Для виконання треб, не бажаючи спілкуватися з уніатами, вони зверталися до православного священика міста Атаки в Бессарабії.

У 1761 році могилівські греки звернулися в Афонську Лавру св. Афанасія з проханням надіслати їм духовного пастиря з братії Лаври. Протягом 40 років з Афону приїжджали ігумени і ченці для окормлення віруючих, як православних греків, так і всіх, які не бажали прийняти унію.

Першим ігуменом, прибулим з Афона в Могильов, був Ігнатій. Дозвіл на будівництво церкви грецький прихід отримав ще в 50-х роках XVIII століття, але місцеві уніати всіляко перешкоджали початку її будівництва. Ігнатій звернувся до російського фельдмаршала графу Рум'янцеву, з проханням про те, щоб він виклопотав у польського короля Станіслава-Августа дозвіл на відкрите відправлення православних богослужінь. Тяжба про будівництво храму тривала 10 років і лише в 1772 році молдавський архієпископ Іоаким звершив освячення храму на честь вмч. Георгія Побідоносця. Дерев'яний храм був споруджений у формі будинку. При ньому жили афонські ігумени і архімандрити, тому він отримав назву монастиря.

У 1793г. в Могилів прибув архімандрит Давид. Так як до того часу церква була вже дуже старим він здійснив поїздку в Петербург і звернувся з проханням до Священного Синоду «про відновлення Георгіївської церкви». Не закінчивши цього починання, архімандрит Давид спочив у Кам'янецькому Свято-Троїцькому монастирі.

Після архімандрита Давида в 1800 році з Афону прибув архімандрит Пахомій, який відновив прохання свого попередника.

У 1808 році в Могильові на місці старої церкви був закладений нині існуючий 5-купольний кам'яний храм на честь вмч. Георгія. Будівництво храму тривало 12 років, так як він мав дуже складну архітектурну конструкцію. Величезні прольоти склепінь були складені з бутового каменю і в процесі будівництва кілька разів руйнувалися.

Для прикраси храму грецькими іконописцями міста Ніжина був влаштований 5-ярусний іконостас. У храмі зберігалися багато православних святині, зібрані благочестивим ретельністю колишніх тут настоятелів: напрестольний кипарисовий хрест з частинкою Животворящого Древа Господнього, частина руки вмч. Феодора Стратилата, пожертвувана грекам Могильова в 1742 році і частки мощей вмч. Пантелеймона і мч. Міни. Парафіяни особливо шанували мч. Ісидора (день пам'яті 27 травня) - в храмі, в позолоченому окладі, зберігалася його чесна глава.

Стародавні святині, прикрашені різьбленням по перламутру ікони, панікадила роботи східних майстрів, шиті золотом і сріблом грецькі священицькі облачення - все це створювало атмосферу храмів святого Афону.

У 1869 році на місці захирілий дерев'яної, була побудована нова 3-х-ярусна мурована дзвіниця. У ній в 1870 році була влаштована тепла церква на честь Казанської ікони Божої Матері.

У 1888 році турботами і на кошти купця Леонтія Рощанова була відкрита церковно-приходська школа. У цей час настоятелем храму був священик Кирило Шіротскій.

На початку ХХ століття в храмі служив священик Руданський А. А. Він був членом Подільського Церковного історико-археологічного товариства, вів листування з Львом Толстим, намагаючись повернути письменника в лоно Православної Церкви.

Служба в храмі тривала до початку 30-х років 20 століття. Згодом храм був закритий, грецький іконостас знищений, святині зникли.

Храм відкривався на короткий час в період фашистської окупації. Постійне богослужіння розпочалося з відкриття храму в кінці 50-х років.

У 40-50-х роках в храмі настоятельствовал старець о.Тімофей. Терплячи нестатки, і не маючи свого житла, він жив у дзвіниці храму. Батько Тимофій служив у Свято-Георгіївському до кінця своїх днів; спочив і був похований біля храму.

У 1961-1980 рр. настоятелем храму був протоієрей Сергій Мартинюк. Прийшовши в 30-х роках в Почаївський монастир в ці важкі для нашої Церкви роки випробувань, він пройшов шлях від послушника до священика. Почавши своє духовне утворення в Почаєві, о. Сергий продовжив його в Росії. У період хрущовських гонінь цьому священику довелося відроджувати розорений Свято-Георгіївський храм, вести реставраційні роботи, розписи храму. Знищений більшовиками грецький іконостас відновити не вдалося. Новий іконостас був зібраний з ікон, врятованих віруючими зі зруйнованих храмів Поділля. З 1983 по 1999 р. в храмі служив протоієрей Мефодій Веселов, а з 2000 року тут служить його син протоієрей Олександр.

Пам'ять про грецькому монастирі й понині зберігається православними парафіянами м. Могилева і вони називають Георгіївський храм грецьким. У народі живе віра, що зниклі в 30-х роках святині храму досі приховані в ньому «під спудом» і в свій час, милістю Божою, будуть явлені для зміцнення віруючих і нагадування про духовний зв'язок подільської землі зі Святим Афоном.

Храм Вмч. Георгія Побідоносця

Священик: протоієрей Олександр ВЕСЕЛОВСЬКИЙ, ієрей Володимир БАРНЯЧЕНКО

Храм Вмч. Георгія Побідоносця

Надвратний храм Казанської ікони Божої Матері

вул. Грецька, 12

тел. 067 905 25 73

 

З XVI століття одним з центрів поселення греків став заснований молдавським володарем Єремією Могилою м. Могилів. Місто часто піддавався опустошениям і лише в 1754 році православними греками, сербами і болгарами була побудована Микільська церква. Храм мав вигляд хреста, він був одним з найдавніших на Поділлі кам'яних храмів, побудованих під впливом візантійсько-афонской архітектури. Вінчали храм п'ять куполів.

Недовго в цьому храмі тривало православне богослужіння: в 1754 році греко-католики захопили його, вигнавши священиків і парафіян. Православні греки терпіли незручності, не маючи свого храму і були змушені складати владою до прийняття унії. Для виконання треб, не бажаючи спілкуватися з уніатами, вони зверталися до православного священика міста Атаки в Бессарабії.

У 1761 році могилівські греки звернулися в Афонську Лавру св. Афанасія з проханням надіслати їм духовного пастиря з братії Лаври. Протягом 40 років з Афону приїжджали ігумени і ченці для окормлення віруючих, як православних греків, так і всіх, які не бажали прийняти унію.

Першим ігуменом, прибулим з Афона в Могильов, був Ігнатій. Дозвіл на будівництво церкви грецький прихід отримав ще в 50-х роках XVIII століття, але місцеві уніати всіляко перешкоджали початку її будівництва. Ігнатій звернувся до російського фельдмаршала графу Рум'янцеву, з проханням про те, щоб він виклопотав у польського короля Станіслава-Августа дозвіл на відкрите відправлення православних богослужінь. Тяжба про будівництво храму тривала 10 років і лише в 1772 році молдавський архієпископ Іоаким звершив освячення храму на честь вмч. Георгія Побідоносця. Дерев'яний храм був споруджений у формі будинку. При ньому жили афонські ігумени і архімандрити, тому він отримав назву монастиря.

У 1793г. в Могилів прибув архімандрит Давид. Так як до того часу церква була вже дуже старим він здійснив поїздку в Петербург і звернувся з проханням до Священного Синоду «про відновлення Георгіївської церкви». Не закінчивши цього починання, архімандрит Давид спочив у Кам'янецькому Свято-Троїцькому монастирі.

Після архімандрита Давида в 1800 році з Афону прибув архімандрит Пахомій, який відновив прохання свого попередника.

У 1808 році в Могильові на місці старої церкви був закладений нині існуючий 5-купольний кам'яний храм на честь вмч. Георгія. Будівництво храму тривало 12 років, так як він мав дуже складну архітектурну конструкцію. Величезні прольоти склепінь були складені з бутового каменю і в процесі будівництва кілька разів руйнувалися.

Для прикраси храму грецькими іконописцями міста Ніжина був влаштований 5-ярусний іконостас. У храмі зберігалися багато православних святині, зібрані благочестивим ретельністю колишніх тут настоятелів: напрестольний кипарисовий хрест з частинкою Животворящого Древа Господнього, частина руки вмч. Феодора Стратилата, пожертвувана грекам Могильова в 1742 році і частки мощей вмч. Пантелеймона і мч. Міни. Парафіяни особливо шанували мч. Ісидора (день пам'яті 27 травня) - в храмі, в позолоченому окладі, зберігалася його чесна глава.

Стародавні святині, прикрашені різьбленням по перламутру ікони, панікадила роботи східних майстрів, шиті золотом і сріблом грецькі священицькі облачення - все це створювало атмосферу храмів святого Афону.

У 1869 році на місці захирілий дерев'яної, була побудована нова 3-х-ярусна мурована дзвіниця. У ній в 1870 році була влаштована тепла церква на честь Казанської ікони Божої Матері.

У 1888 році турботами і на кошти купця Леонтія Рощанова була відкрита церковно-приходська школа. У цей час настоятелем храму був священик Кирило Шіротскій.

На початку ХХ століття в храмі служив священик Руданський А. А. Він був членом Подільського Церковного історико-археологічного товариства, вів листування з Львом Толстим, намагаючись повернути письменника в лоно Православної Церкви.

Служба в храмі тривала до початку 30-х років 20 століття. Згодом храм був закритий, грецький іконостас знищений, святині зникли.

Храм відкривався на короткий час в період фашистської окупації. Постійне богослужіння розпочалося з відкриття храму в кінці 50-х років.

У 40-50-х роках в храмі настоятельствовал старець о.Тімофей. Терплячи нестатки, і не маючи свого житла, він жив у дзвіниці храму. Батько Тимофій служив у Свято-Георгіївському до кінця своїх днів; спочив і був похований біля храму.

У 1961-1980 рр. настоятелем храму був протоієрей Сергій Мартинюк. Прийшовши в 30-х роках в Почаївський монастир в ці важкі для нашої Церкви роки випробувань, він пройшов шлях від послушника до священика. Почавши своє духовне утворення в Почаєві, о. Сергий продовжив його в Росії. У період хрущовських гонінь цьому священику довелося відроджувати розорений Свято-Георгіївський храм, вести реставраційні роботи, розписи храму. Знищений більшовиками грецький іконостас відновити не вдалося. Новий іконостас був зібраний з ікон, врятованих віруючими зі зруйнованих храмів Поділля. З 1983 по 1999 р. в храмі служив протоієрей Мефодій Веселов, а з 2000 року тут служить його син протоієрей Олександр.

Пам'ять про грецькому монастирі й понині зберігається православними парафіянами м. Могилева і вони називають Георгіївський храм грецьким. У народі живе віра, що зниклі в 30-х роках святині храму досі приховані в ньому «під спудом» і в свій час, милістю Божою, будуть явлені для зміцнення віруючих і нагадування про духовний зв'язок подільської землі зі Святим Афоном.

 

Храм Вмч. Георгія Побідоносця

Священик: протоієрей Олександр ВЕСЕЛОВСЬКИЙ, ієрей Володимир БАРНЯЧЕНКО

Храм Вмч. Георгія Побідоносця

Надвратний храм Казанської ікони Божої Матері

вул. Грецька, 12

тел. 067 905 25 73

 

З XVI століття одним з центрів поселення греків став заснований молдавським володарем Єремією Могилою м. Могилів. Місто часто піддавався опустошениям і лише в 1754 році православними греками, сербами і болгарами була побудована Микільська церква. Храм мав вигляд хреста, він був одним з найдавніших на Поділлі кам'яних храмів, побудованих під впливом візантійсько-афонской архітектури. Вінчали храм п'ять куполів.

Недовго в цьому храмі тривало православне богослужіння: в 1754 році греко-католики захопили його, вигнавши священиків і парафіян. Православні греки терпіли незручності, не маючи свого храму і були змушені складати владою до прийняття унії. Для виконання треб, не бажаючи спілкуватися з уніатами, вони зверталися до православного священика міста Атаки в Бессарабії.

У 1761 році могилівські греки звернулися в Афонську Лавру св. Афанасія з проханням надіслати їм духовного пастиря з братії Лаври. Протягом 40 років з Афону приїжджали ігумени і ченці для окормлення віруючих, як православних греків, так і всіх, які не бажали прийняти унію.

Першим ігуменом, прибулим з Афона в Могильов, був Ігнатій. Дозвіл на будівництво церкви грецький прихід отримав ще в 50-х роках XVIII століття, але місцеві уніати всіляко перешкоджали початку її будівництва. Ігнатій звернувся до російського фельдмаршала графу Рум'янцеву, з проханням про те, щоб він виклопотав у польського короля Станіслава-Августа дозвіл на відкрите відправлення православних богослужінь. Тяжба про будівництво храму тривала 10 років і лише в 1772 році молдавський архієпископ Іоаким звершив освячення храму на честь вмч. Георгія Побідоносця. Дерев'яний храм був споруджений у формі будинку. При ньому жили афонські ігумени і архімандрити, тому він отримав назву монастиря.

У 1793г. в Могилів прибув архімандрит Давид. Так як до того часу церква була вже дуже старим він здійснив поїздку в Петербург і звернувся з проханням до Священного Синоду «про відновлення Георгіївської церкви». Не закінчивши цього починання, архімандрит Давид спочив у Кам'янецькому Свято-Троїцькому монастирі.

Після архімандрита Давида в 1800 році з Афону прибув архімандрит Пахомій, який відновив прохання свого попередника.

У 1808 році в Могильові на місці старої церкви був закладений нині існуючий 5-купольний кам'яний храм на честь вмч. Георгія. Будівництво храму тривало 12 років, так як він мав дуже складну архітектурну конструкцію. Величезні прольоти склепінь були складені з бутового каменю і в процесі будівництва кілька разів руйнувалися.

Для прикраси храму грецькими іконописцями міста Ніжина був влаштований 5-ярусний іконостас. У храмі зберігалися багато православних святині, зібрані благочестивим ретельністю колишніх тут настоятелів: напрестольний кипарисовий хрест з частинкою Животворящого Древа Господнього, частина руки вмч. Феодора Стратилата, пожертвувана грекам Могильова в 1742 році і частки мощей вмч. Пантелеймона і мч. Міни. Парафіяни особливо шанували мч. Ісидора (день пам'яті 27 травня) - в храмі, в позолоченому окладі, зберігалася його чесна глава.

Стародавні святині, прикрашені різьбленням по перламутру ікони, панікадила роботи східних майстрів, шиті золотом і сріблом грецькі священицькі облачення - все це створювало атмосферу храмів святого Афону.

У 1869 році на місці захирілий дерев'яної, була побудована нова 3-х-ярусна мурована дзвіниця. У ній в 1870 році була влаштована тепла церква на честь Казанської ікони Божої Матері.

У 1888 році турботами і на кошти купця Леонтія Рощанова була відкрита церковно-приходська школа. У цей час настоятелем храму був священик Кирило Шіротскій.

На початку ХХ століття в храмі служив священик Руданський А. А. Він був членом Подільського Церковного історико-археологічного товариства, вів листування з Львом Толстим, намагаючись повернути письменника в лоно Православної Церкви.

Служба в храмі тривала до початку 30-х років 20 століття. Згодом храм був закритий, грецький іконостас знищений, святині зникли.

Храм відкривався на короткий час в період фашистської окупації. Постійне богослужіння розпочалося з відкриття храму в кінці 50-х років.

У 40-50-х роках в храмі настоятельствовал старець о.Тімофей. Терплячи нестатки, і не маючи свого житла, він жив у дзвіниці храму. Батько Тимофій служив у Свято-Георгіївському до кінця своїх днів; спочив і був похований біля храму.

У 1961-1980 рр. настоятелем храму був протоієрей Сергій Мартинюк. Прийшовши в 30-х роках в Почаївський монастир в ці важкі для нашої Церкви роки випробувань, він пройшов шлях від послушника до священика. Почавши своє духовне утворення в Почаєві, о. Сергий продовжив його в Росії. У період хрущовських гонінь цьому священику довелося відроджувати розорений Свято-Георгіївський храм, вести реставраційні роботи, розписи храму. Знищений більшовиками грецький іконостас відновити не вдалося. Новий іконостас був зібраний з ікон, врятованих віруючими зі зруйнованих храмів Поділля. З 1983 по 1999 р. в храмі служив протоієрей Мефодій Веселов, а з 2000 року тут служить його син протоієрей Олександр.

Пам'ять про грецькому монастирі й понині зберігається православними парафіянами м. Могилева і вони називають Георгіївський храм грецьким. У народі живе віра, що зниклі в 30-х роках святині храму досі приховані в ньому «під спудом» і в свій час, милістю Божою, будуть явлені для зміцнення віруючих і нагадування про духовний зв'язок подільської землі зі Святим Афоном.

 

Храм прп. Параскеви Сербської

Священик: протоієрей Віталій ЛОЦЬКО

Храм прп. Параскеви Сербської 

вул. Параскевська, 18

тел. 097 263 31 73

Храм, пам'ятник подільського дерев'яного зодчества, був побудований в 1775 році. Він виконаний з дуба та ясена в стилі українського бароко. Місцеві жителі називають храм Немійскім, оскільки він знаходиться в районі, який раніше був селом Немія.

За легендою, колись у сім'ї місцевого поміщика Маєвського жила німа дівчинка. Не витримавши постійних насмішок з боку дітей односельчан, вона втопилася в річці. В пам'ять про неї батько і побудував церкву.

Церква відвідував поет О. С. Пушкін, коли перебував на засланні (1820-24 рр..) В Молдавії. Письменник Михайло Старицький вінчався в Свято-Параскевінском храмі. Не раз бувала тут мати Лесі Українки Олена Пчілка (1920-24 рр..). Відвідували богослужіння також невістка Олени Пчілки українська письменниця Олександра Судовщікова (Грицько Григоренко) і зять, музикознавець і фольклорист, чоловік Лесі Українки Климент Квітка. Також в храмі бували поет Т. Г. Шевченко, художник В. А. Тропінін, композитор Ф. Ліст.

У 1937-38 рр.., Коли закривали багато храмів, люди не дали зруйнувати Свято-Параскевінскую церква, а ікони та церковні цінності сховали.