Найстаршому священику Могилів-Подільської єпархії - 81 рік

+ Дивитись фото

22 травня 2013 року Православна Церква святкує перенесення  мощів святителя Миколая з турецького міста Міри у італійське Барі.  В цей день у храмі Воздвиження Хреста Господнього в селі Рахни Лісові Шаргородського району - ювілей.

Більше року там на інвалідному візку кожну Літургію служить найстарший священик Могилів-Подільської єпархії протоієрей Миколай Грищенко.  Цього дня йому виповнився 81 рік.

Прихожани з радістю прийшли привітати його з днем ангела  та днем народження. Співслужуючи і причащаючись на кожному богослужінні отець Миколай своїм життєвим прикладом у такому віці показує вірність євангельських слів Господа: «Хто тіло Моє споживає та кров Мою п’є, той у Мені перебуває, а Я у ньому» (Ін. 6:56).

Настоятель храму протоієрей Сергій Смей подякував отцю Миколаю, що він разом з ним возносить молитви до Господа біля престолу.

- Ви є для мене прикладом несення хреста священнослужителя, - каже настоятель, - адже за 53 роки, відколи Ви в духовному сані, незважаючи на труднощі служіння у радянські часи, Ви духовно окормляли не тільки свій прихід, але й навколишні села. І сьогодні, беручи до уваги ваш 81-й рік  та стан здоров‘я Ви знаходите сили служити Господу і подавати приклад молитви прихожанам. І якщо до 70 років ювілеї святкують кожні 5 чи 10 кроків, то після 80-ти, кожен рік це ювілей.

Прихожани також привітали ювіляра квітами, подарунками та теплими словами вдячності за роки служіння.

Протоієрей Миколай Грищенко народився 22 травня 1932 року в селі Ометинцях Немирівського району в бідній родині. У повоєнному 1946-му закінчив 8 класів і вступив у лісгосптехнікум міста Сторожинець Чернівецької області. Потім пішов у армію на 4 роки. А тільки звільнився в запас – того ж року поїхав до Одеської духовної семінарії. Оскільки в ті роки було дуже мало священиків, архієпископ Одеський і Херсонський Сергій рукопоклав його у диякона. А згодом Миколая покликали на Вінниччину. І вже на нашій землі в кінці 50-х років архієпископ Вінницький і Брацлавський Симон (Івановський) звів його у сан священика.

Отець Миколай уже три роки як на покої, а раніше з дня на день впродовж більше 50-ти років служив у одному храмі – в селі Левківці Тульчинського району. Крім свого приходу, духовно окормляв навколишні села, де діючих церков не було: Шпиків, Рахни, Мухівці, Стрільники, Ярове, Юліямпіль, Шершні.