Протистояння у Серебрії

Ця історія бере початок 15 років тому. На той час в Серебрії не було церкви. Віруючі молилися в капличці. Сільський голова Петро Боднар, виділивши землю під будинок культури, вирішив її віддати під будівництво православного храму, адже село велике, релігійна громада немала і в капличці, особливо на свята, було затісно.

Серебрійчани охоче почали збирати з хати в хату гроші і громадою будувати собі церкву. Вже за сільського голови Володимира Книша взялися навести лад в документації, щоб ввести будівлю в експлуатацію. Для цього необхідно оформити відповідні документи на оренду землі під храмом. Володимир Книш згадує: «Серебрійська сільська рада в 2015 році надала право на проект відведення під земельну ділянку для релігійної громади села  Серебрія. Потрібно було лише її затвердити».

Завершити цю роботу дісталося новообраному сільському голові Олегу Будяку з новим депутатським складом. 10 лютого 2016 року по-між інших питань, які піднімалися на сесії сільської ради, розглядали і питання земельної ділянки для релігійної громади. Дев’ять депутатів проголосували «за», троє – «проти», один – утримався.

Олег Григорович підписав відповідне  рішення і по ідеї на цьому місія сільської ради мала закінчитися.

Та несподівано для серебрійчан по селу «пішла» мова про те, що сільський голова передумав, призупинив дію рішення і хоче віддати храм священику київського патріархату. І священик знайшовся – Костянтин Холодов, уродженець с. Серебрія.

Чому люди повірили у це, можна зрозуміти, бо за дивним збігом саме в цей час Костік, як кажуть в селі, приїхав з АТО провідати маму. Може б ці розмови не переросли в паніку, якби не якась таємна зустріч в будинку культури 16 лютого ввечері, де, за словами очевидців, був присутній і Костянтин Холодов і Олег Будяк, які роздавали план захоплення храму. Хто-зна чи все було саме так, але до ранку село облетіла новина, що хочуть забрати церкву і вигнати їхнього батюшку. Стривожені, я б сказала навіть розлючені жителі села збігалися до сільської ради, щоб почути сільського голову. А той на сходах стояв і лише, як мантру, повторював, що діє в межах чинного законодавства.

Його ніхто і не звинувачував, що він порушує закон, але натовп не розумів, чому голова так вчинив. Що спонукало призупиняти вже підписане рішення і не віддавати документи на церкву місцевому священику? Пояснення були настільки невнятними, що старенькі бабусі ледь не били сільського голову. За кілька годин, протистояння перейшло із сходів в приміщення. З сільським головою за зачиненими дверима спілкувалися колишні сільські голови,  представники храму, начальник поліції Юрій Дубецький,  перший заступник керівника місцевої прокуратури Богдан Цвігун. А натовп скупчився в коридорі і співав молитовних пісень – молився Божій Матері. Поряд за цим всім спостерігав наряд поліції. 

Сільський голова сотий раз пояснював, що він діє згідно чинного законодавства і крапка. Та якось всі разом змогли цю історію вивести на чисту воду. Рішення Олег Григорович призупинив, тому що йому здалося, що є неточності в Статуті церкви. Але до чого тут Статут (від автора: до речі, Статут церкви складений юридично правильно), якщо мова йде про землю? І до того ж  - в оренду, а не у власність. Потім сільський голова змінив тему і пояснив, що в селі не всі люди підтримують церкву московського патріархату і він до них теж прислухається (хоча таких серед натовпу не було видно). На це гарну відповідь дав настоятель Юрковецького храму отець Віталій: «Є держава, є церква. Церква від держави відділена. І вирішує громада, в яку церкву ходити. Якщо в когось виникла потреба в іншій церкві, то дайте той клаптик землі із земель запасу, хай будують. Отець Іван молився в капличці 10 років, поки в Серебрії збудували церковний храм. А зараз комусь хочеться прийти на готове. Те, що тут відбувається, вважається найвищою ступінню сепаратизму, бо ділиться суспільство», - підкреслив отець Віталій.

Спори були довгими, що все й не переказати. Люди навіть почали збирати підписи, щоб висловити недовіру сільському голові і депутатам. Саме в цей час Олег Будяк вийшов з кабінету і повідомив, що рішення депутатів в силі і віддав документи на церкву.

Отак 17 лютого «прославився» і не тільки на рівні району  Олег Будяк, Серебрійський сільський голова.